На главную

Європу та Україну очима арабських мандрівників обговорювали у Києві

27 сентября 2015, 00:15
Європу та Україну очима арабських мандрівників обговорювали у Києві

Якою побачили території нашої та сусідніх держав арабські мандрівники? На це питання намагались дати відповідь учасники міжнародної наукової конференції «Погляд зі Сходу: Європа в арабських джерелах», яка відбувалась у Києві 22-23 вересня 2015 року. Організаторами заходу стали Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського Національної академії наук України, Центр візантійської історії та цивілізації (UMR 8167, Париж),  Інститут досліджень Південно-Східної Європи Румунської Академії, а також історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, на базі якого і відбувалась конференція.

З вітальним словом до українських і зарубіжних учасників звернулися директор Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського Олександр Богомолов та декан історичного факультету КНУ Іван Патриляк, а також співорганізатор конференції, представник Румунської Академії Іоана Феодоров. Свою зацікавленість у роботі вчених висловили і представники дипломатичних установ. Зокрема, на заході був присутній аташе з питань університетського і наукового співробітництва Посольства Франції в Україні, директор Французько-українського центру університетського і наукового співробітництва  Сільвен Ріголле.

Цей захід, який став продовженням серії конференцій, що відбулися у Бухаресті у 2011 і 2013 рр., було проведено в межах Міжнародного проекту з підготовки критичного видання арабського тексту записів архідиякона Павла Алепського (1627–1669 рр.) мовою оригіналу з відповідним науковим апаратом та англійським перекладом.

Українські вчені, зокрема, представники Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України Валерій Рибалкін та Юлія Петрова долучились до підготовки цього видання у 2012 році, коли між Академіями наук України (Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського) та Румунії (Інститут досліджень Південно-Східної Європи) було підписано угоду про співробітництво. Проект передбачає спільну роботу з підготовки критичного видання зазначеного джерела, а також подальше дослідження арабомовних матеріалів з європейської історії спільними зусиллями науковців різних країн.

Незважаючи на те, що з часів подорожі Антіохійського патріарха Макарія ІІІ та архідиякона Павла Алепського «країною козаків» та іншими державами Європи минуло 360 років, твір сирійського мандрівника і досі залишається найдетальнішим описом європейських країн, створених арабськими географами та істориками. У нотатках Павла Алепського відбилися його враження про далекі землі і звичаї європейських народів: збереглися детальні описи монастирів і церков XVII століття у Києві, Чигирині, Суботові та на інших територіях, що зараз є частиною нашої держави, стали відомими дані про умови життя, звичаї та традиції східноєвропейських країн. Рукопис „Подорожі патріарха Макарія” дійшов до наших днів у кількох варіантах.

У доповіді Юлії Петрової було представлено висновки щодо співвідношення списків рукопису Павла Алепського за результатами роботи над арабським текстом „Подорожі патріарха Макарія”. «До видання критичного тексту залучено чотири найважливіші списки. Це список Національної бібліотеки Франції (найповніша і найстаріша редакція кінця XVII ст.), лондонський список 1765 р. (Британський музей),  дамаський список 1699 р. (зберігається у Санкт-Петербурзі) та київський список (XVIIІ ст.), привезений академіком Агатангелом Кримським із Сирії (зберігається в особовому архіві професора Омеляна Пріцака в НаУКМА), - розповідає представник оргкомітету, співробітниця Інституту сходознавства Юлія Петрова. - Перші три списки являють собою розширені редакції тексту порівняно з київським, який значно відрізняється від них у структурному відношенні – з одного боку, він є скороченою редакцією, з іншого – містить перефразування та додаткові вставки, відсутні в решті списків».

Керівник проекту з видання рукопису Павла Алепського Іоана Феодоров з Інституту досліджень Південно-Східної Європи Румунської Академії повідомила наскільки цінними з точки зору історичної науки є відомості про румунських правителів XVII століття, передані Павлом Алепським. Доповідь Овідіу Олара з  Інституту історії імені Ніколає Йорга Румунської Академії також була присвячена подорожі патріарха Макарія, зокрема документам патріарха, які зберігаються в румунських архівах. Наталя Сінкевич, яка представляє Тюбінгенський університет ім. Карла Еберхарда, розповіла про спостереження Павла Алепського щодо шанування святих в українському суспільстві XVII століття. Доцент КНУ Олена Мазепова презентувала результати дослідження загадкового фрагмента перською мовою у «Подорожі Макарія». Співорганізатор конференції, представниця паризького Центру візантійської історії та цивілізації Віра Ченцова присвятила свою доповідь портрету патріарха Макарія Антіохійського у Титулярнику 1672 року. Завідувач відділу Класичного Сходу Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського професор Валерій Рибалкін розповів про внесок львівського сходознавця Яреми Полотнюка у дослідження тексту «Подорожі Макарія».

Серед питань, які обговорювали українські та зарубіжні дослідники, були відносини християн Близького Сходу з країнами Європи. Зокрема, цій тематиці було присвячено доповідь аспіранта Університету Париж–IV Сорбонна і Католицького інституту Парижа Шарбеля Нассіфа, який розповів про паралельні літургійні реформи у Православних церквах у XVII столітті. Доповіді представниці Франції Поль Фаме-Тьєрі (Париж, Вища практична школа) та була присвячена рукопису подорожі сирійського мароніта Ханни Дьяба з Алеппо до Парижа на початку XVIII століття.

«Подорож Патріарха Макарія» є не єдиним історичним джерелом арабського походження із відомостями про минуле України та Європи.  Арабські рукописи є одними з найдавніших джерел із історії  слов’ян, Києва та Київської Русі. Саме тому оргкомітет запросив до участі у конференції провідних дослідників з цього кола проблем. Зокрема, професор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Крюков зробив повідомлення про територію та населення Західної Європи очима арабських мандрівників ІХ-Х століть. Картині світу у творах арабських мандрівників була присвячена доповідь доцента Львівського національного університету імені Івана Франка Сергія Козловського. Доповідь завідувача відділу Євразійського степу Інституту сходознавства професора Олега Бубенка стосувалась проблеми юдаїзації Хазарського Каганату в інтерпретації А. Кримського. Денис Шестопалець із відділу сучасного Сходу розповів про внесок Омеляна Пріцака у дослідження арабомовних джерел з історії Східної Європи. Дослідниця Оксана Василюк із відділу Євразійського степу повідомила про неопубліковану працю професора Харківського університету Андрія Ковалівського про башкирів у Х столітті за записами відомого мандрівника Ібн Фадлана. Французький вчений Константин Цукерман (Вища практична школа (IV секцiя); Центр візантійської історії та цивілізації – UMR 8167) розповів про підготовку видання повного зібрання праць професора Луганського університету Вольфа Бейліса.

«У 2016 році ми плануємо видання матеріалів конференції. Також триватиме спільна з зарубіжними колегами робота над підготовкою критичного видання щоденника Павла Алепського», - повідомила представник оргкомітету Юлія Петрова (Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України).

Контактні особи:

 Сирінська Олена

syrinska.olena@gmail.com

+380632978391

Петрова Юлія

j.arabic2011@gmail.com

 

+380677482036

Отримано поштою "Теразе"

Поделиться:
Комментарии (0)

Комментариев пока нет, Вы можете написать первым!

Ваше имя:

Комментарий:

Навигация по тегам#Баку#музей#выставка#исламская музыка#Крым#оккупация Крыма#уничтожение археологических памятников#Артезиан#Азербайджан#Казахстан#дни культуры Кызылординской области
Опрос
Чувствуете ли Вы, что Ваши права нарушаються?
Результаты