На главную

Звіт про порушення прав і свобод на тимчасово окупованій території у 2014 р.

27 января 2015, 11:55
Звіт про порушення прав і свобод на тимчасово окупованій території у 2014 р.

 У звязку із силовим захопленням і анексією Кримського півострова Російською Федерацією в лютому-березні 2014 ситуація з дотриманням прав людини в Криму суттєво погіршилася. Даний проект націлений на моніторинг порушень прав людини з привязкою до локації відповідних подій і відображенням їх на карті Криму. На даний момент на карті порушень прав людини в Криму (http://teraze.org.ua/map2014) відображено 573 повідомлення про порушення, багато з яких співвідносяться відразу з декількома типами порушених прав. Зокрема, відображені 342 повідомлення про порушення громадянських і політичних прав (34,4% порушень), 179 повідомлень про порушення прав корінних народів і національних меншин (19,8%), 157 повідомлень про порушення культурних і релігійних прав (15,8% ) і 315 повідомлень про порушення соціально-економічних прав (31,7%).

Серед порушень громадянських і політичних прав найбільш помітне місце займають наступні категорії:
- порушення права на особисту свободу та недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції України. Порушення зазначеного права включають: незаконні затримання, допити, арешти і тримання під вартою, вивезення заарештованих громадян в іноземну державу (РФ), напади на громадян, їхні зникнення з наступним саботажем розслідувань цих зникнень з боку державних органів країни-окупанта.

Зокрема, до сьогодні невідома доля Ісляма Джеппарова і Джівгета Іслямова, які ввечері 27 вересня були викрадені під Білогірськом людьми у камуфляжі і вивезені на синьому мікроавтобусі в невідомому напрямку. 3 жовтня в Сімферополі пропав 23-річний Ескандер Апселямов. Наприкінці травня в Криму протягом тижня пропали два активісти громадської організації «Український дім» - сімферопольці Тимур Шаймарданов і Леонід Корж. Обидва пішли з дому і не повернулися, звязок з ними відсутній. Через кілька днів у Криму зник ще один активіст – Сейран Зінедін, який займався їх пошуком. За даними лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, з часу приєднання Криму до Росії безвісти пропали 18 кримських татар.

Серед резонансних незаконних затримань - затримання та арешт українського режисера Олега Сенцова, активіста Олександра Кольченко, історика Олексія Чірне, яких у Росії звинувачують у підготовці терактів у Криму. Широко відомою також стала "справа 3 травня" (день, коли близько 2 тис. громадян вирушили на границю з Херсонщиною зустрічати Мустафу Джемілєва, якому напередодні було заборонено вїзд до РФ), за якою, окрім присудження близько сотні штрафів, були затримані Муса Апкерімов, Рустам Абдурахманов, Таїр Смедляєв і Едем Ебулісов.

- незаконні обшуки, яким піддаються як приватні особи, так і організації. Зокрема, 16 серпня повідомлялося про обшуки в трьох медресе Сімферопольського району, 5 вересня був проведений обшук в будинку голови регіонального меджлісу Мустафи Салмана і т.д.

- системне порушення права на громадянство. Зокрема, через штучні ускладнення при поданні заяв про бажання залишитися громадянином України, за законодавством Росії українські громадяни автоматично набули громадянства РФ, що є відвертою дискримінаційною практикою. Серед цієї категорії громадян України особливими є порушення прав осіб, які перебувають на півострові в місцях позбавлення волі, і змушені тепер відбувати покарання за російськими законами. Повідомлялося, що українським омбудсманом отримано від таких осіб більше 400 скарг з проханнями сприяти в переведенні їх для відбування покарання на територію материкової України. 21 травня повідомлялося, що кримчан, які не бажають приймати громадянство РФ, відвідує "місцева самооборона" і вимагає забиратися з Криму. 2 жовтня повідомлялося, що для виїзду за межі Криму українських підлітків змушують отримувати паспорти РФ.

- порушення свободи зібрань. Зокрема, серед найбільш резонансних вже згадувана так звана "справа 3 травня", коли мирна хода кримських татар до границі закінчилася бійками з силовиками РФ, що перешкоджали здійсненню громадянами їхніх конституційних прав, з подальшим притягненням останніх до різних видів відповідальності аж до кримінальної. Недавнє резонансне порушення зазначеного права було повязане зі щорічним святкуванням міжнародного Дня прав людини (що провадиться з ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу), до якого заздалегідь створювалися численні бюрократичні перешкоди, включаючи винесення застереження прокуратурою про неприпустимість мітингу на заявленому місці, а в день проведення (10 грудня) центр Сімферополя був заповнений силовиками РФ і т. зв. "самообороною", що перешкоджали святковим заходам.

- перешкоджання свободі переміщень і праву вільного вибору місця проживання, що включають в себе примушування громадян до виїзду з Криму (наприклад, за інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій кількість переселенців з Криму на територію материкової України станом на 15 грудня перевищило 19,8 тис. чоловік), депортація переселенців, що прибули до Криму із зони АТО, в різні віддалені місця РФ, заборона на вїзд до Криму кримськотатарським активістам, створення перешкод вільному пересуванню громадян і транспортних засобів на границі Криму з Херсонщиною.

- перешкоджання свободі слова, вільному вираженню поглядів і переконань, свободі інформації, тиск на засоби масової інформації, як, наприклад, звинувачення в екстремізмі кримськотатарського каналу АТР, переслідування журналістів кримськотатарської газети "Авдет" і т.д.

Що стосується порушень соціально-економічних прав населення, то найбільш масовими і такими, що звертають на себе увагу, є наступні аспекти:

- порушення прав власності, а саме націоналізація, конфіскація, захоплення підприємств, примусовий викуп обєктів власності, а також не прикриті формальностями злочини, такі як погроми і крадіжки майна. Так, серед "націоналізованих" новою владою Криму підприємств - "Кримхліб", Сімферопольський комбінат хлібопродуктів, чимало санаторіїв, пансіонатів і т.д. Заявлялося про плани "націоналізації" українських церков, земель різного призначення. Серед підприємств, щодо яких застосовується примусовий викуп, - "Кримгаз", "Кримавтотранс", Ялтинська кіностудія і багато інших.

- незаконне колекторство (стягнення боргів громадян перед українськими банками). Окупаційною владою було заявлено про обовязкове погашення населенням боргів за кредитами, взятими в українських банках, проте механізм такого погашення, не будучи загальновизнаним на міждержавному рівні, залишає можливість притягнення того, хто оплатив, до відповідальності при виїзді за межі РФ. Таким чином, суми боргу фактично незаконно та безпідставно стягуються з населення.

- різноманітні форми тиску на бізнес. Згідно з повідомленнями Держреєстру України на кінець вересня, в Криму за час окупації закрилося понад 10 тисяч компаній.

- нездатність окупаційної адміністрації підтримувати необхідний рівень ресурсного забезпечення населення, а саме брак забезпечення населення електроенергією (паливна криза), водопостачанням, транспортний колапс, криза виробничих галузей внаслідок насильницького розриву колишніх господарських звязків і відсутності попиту на кримську продукцію на ринках РФ. Так, повідомляється про скорочення на 90% видобутку та реалізації риби, заявляється про незавантаженість портів і судноверфей, про зниження індексів будівельної та промислової продукції, - так майже на половину впало виробництво у легкій промисловості (дані на кінець вересня). Драматично впливають на виробництво перебої з електроенергією, постачання якої з території материкової України останнім часом суттєво скорочувалось, а наразі взагалі тимчасово припинене.

- реєструються численні випадки порушень трудових прав громадян, а саме незаконні звільнення, невиплати заробітної плати і т.п.

Порушення культурних і релігійних прав також численні в окупованому Криму. Серед найбільш резонансних:
- порушення свободи совісті, а саме, різні форми тиску практично на всі традиційні релігійні організації, крім РПЦ, зокрема: підпали мечетей (Лугове 13 червня; Саки, 13 жовтня; Рівне, 15 жовтня; Сонячна Долина, 13 листопада), обшуки у мусульман і в медресе (зокрема 16 серпня), заяви про націоналізацію майна українських церков (6 грудня), бесіди ФСБ зі священиками УПЦ з метою схилити їх до співпраці і т. ін.

- вилучення, знищення та кримінальна відповідальність за зберігання книг: надходять численні повідомлення про вилучення з книгарень певної літератури, про вилучення мусульманських книг в ході обшуків в оселях громадян, про знищення українських книг у школах на очах учнів (повідомлення від 14 жовтня). Влада Криму також застерігає населення про кримінальну відповідальність за зберігання літератури з так званого переліку "екстремістської літератури”, перевіряє освітні установи на предмет її виявлення.

- порушення в галузі культури, освіти, спорту (право на освіту, навчання рідною мовою, свобода творчості і т. п. - статті 53-54 Конституції України): влада Криму блокує вивчення української та кримськотатарської мов у школах, скасовує викладання української літератури та історії, примушує до перекваліфікації або звільнення вчителів, які викладають відповідні предмети; чинить тиск на бібліотеки, зокрема 19 вересня була закрита кримськотатарська бібліотека в Сімферополі; кримські університети обєднують з російськими, здійснюється дискримінація іноземних студентів, заявляється про неможливість присутності в Криму філій українських вишів.
- вандалізм і зневаження релігійних святинь, знищення памяток історії та культури: зокрема, 13 жовтня повідомлялося про вчинення наруги щодо Меморіалу турецьким воїнам (війни 1853-56 років) в Севастополі; 7 грудня повідомлялося про руйнування середньовічного мусульманського кладовища і могили - памятника історії під час прокладення водопроводу в Старому Криму, etc.

Особливої уваги заслуговує питання дотримання прав корінних народів і національних меншин. Як можна помітити з викладеного вище національні меншини, а саме українці і особливо кримські татари, виявляються субєктами порушення прав особливо часто. Так, більшість злочинів окупаційної влади проти громадянських, культурних і релігійних прав громадян Криму спрямовані на обмеження прав саме представників цих меншин. Найбільш часто вони стають субєктами обшуків, затримань, незаконного утримання під вартою, жертвами злочинів проти особистості. Особливу увагу звертає на себе інституційний терор, розгорнутий владою проти організацій та громадських активістів кримськотатарського народу, яскравим прикладом якого стало вересневе виселення Меджлісу із займаних приміщень, з багатогодинним обшуком, наступним накладенням арешту на приміщення та відкриттям судового переслідування щодо Фонду "Крим" та інших фігурантів. Подібна політика РФ також має місце і у сфері міжнародних відносин. Так, за повідомленням міністра закордонних справ України П. Клімкіна, Росія вимагала заборонити Меджлісу кримськотатарського народу приймати участь у Всесвітній конференції з питань корінних народів, що відбувалася 22-23 вересня в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку.

Таким чином, порушення прав і свобод на окупованій території носять системний і різноплановий характер. Першоджерелом цих проблем є незаконна окупація та анексія АР Крим та Севастополя Російською Федерацією. Спроби керівництва Росії та окупаційної адміністрації розв’язати проблеми внутрішнього спротиву і зовнішніх санкцій, а також загальний брак компетентності і авторитарний характер режиму РФ постійно призводять до дискомфорту населення, що опинилось заручником геополітичних амбіцій Москви.

 

Олесь Яремчишин

Звіт оприлюднено в Українському кризовому медіа-центрі 29 грудня 2014 року

Поделиться:
Комментарии (0)

Комментариев пока нет, Вы можете написать первым!

Ваше имя:

Комментарий:

Навигация по тегам#Археологические раскопки#Аккерман#Белгород-Днестровский#Институт археологии НАН Украины#мечеть
Опрос
Чувствуете ли Вы, что Ваши права нарушаються?
Результаты